ЗВЕРНЕННЯ
Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України НИКОДИМА,
Предстоятеля Української Православної Церкви Київського Патріархату,
з нагоди Дня пам’яті загиблих захисників України

Дорогі брати і сестри!
Шановні захисники України!
Дорогий український народе!

Сьогодні, 29 серпня, ми всією Україною схиляємо голови перед світлою пам’яттю наших воїнів — захисників і захисниць України, які віддали найдорожче — своє життя — за свободу, незалежність і майбутнє нашої Батьківщини.

Цей день є часом особливої молитви, скорботи та вдячності. Ми згадуємо тих, хто залишив свої домівки, родини, своїх дітей і близьких та став на захист рідної землі. Вони пішли на поле боротьби, усвідомлюючи небезпеку, але з любов’ю до України прийняли на себе жертовний подвиг.

Їхня кров — це не просто сторінка нашої історії. Це свідчення любові до Батьківщини, мужності та готовності пожертвувати собою заради інших. Сьогодні ми молимося за упокій душ усіх полеглих воїнів, просимо Господа оселити їх там, де немає ні болю, ні скорботи, ні зітхання, але життя безкінечне. Молимося за їхніх батьків, дружин, дітей та всіх рідних, які щодня несуть важкий хрест втрати.

Сьогодні перед Україною стоїть не лише завдання вибороти територіальну незалежність, але й утвердити духовну незалежність нашого народу. Ми повинні усвідомити: свобода держави не може бути повною, якщо разом із політичною чи територіальною залежністю зберігається залежність духовна. Український народ має право самостійно визначати не лише своє державне майбутнє, а й своє церковне та духовне життя.
Ми боремося за право жити на своїй землі вільно — і водночас повинні вибороти право вільно жити перед Богом, без зовнішнього духовного диктату та підпорядкування чужим церковно-політичним центрам.

Якщо Україна, проливши стільки крові, здобуде територіальну свободу, але залишиться духовно залежною від Москви чи Константинополя, то наша перемога не буде повною. Адже незалежність держави без духовної свободи залишається незавершеною незалежністю. Тому ми не маємо права допустити, щоб жертва наших воїнів була зведена лише до зміни ліній на карті. Вони віддали життя за те, щоб Україна була вільною. А тому наш обов’язок — збудувати таку Україну, яка буде вільною політично, територіально, культурно і, найголовніше, духовно.

Наша духовна незалежність — це покликання розвивати власне церковне життя з Патріаршим устроєм, зберігаючи вірність Святому Православ’ю, Священним Канонам, Апостольській традиції та духовній спадщині наших спочилих отців-предстоятелів Патріарха Мстислава (Скрипника), Патріарха Володимира (Романюка) та спочилого Патріарха Філарета (Денисенка).

Тож нехай пам’ять про загиблих захисників України буде для нас не лише скорботою, але й великим моральним обов’язком. Нехай їхній подвиг спонукає кожного з нас відповідальніше служити Україні, берегти її свободу, зміцнювати її єдність та утверджувати духовні основи нашого народу.
Підносимо свої молитви до Бога за кожного полеглого захисника України та схиляємо голови перед ними!
Пам’ятаємо кожного!
Молимося за кожного!
І не маємо права зрадити ту свободу, за яку вони віддали своє життя.

Нехай Всемилостивий Господь упокоїть душі всіх полеглих воїнів, дарує мужність і силу тим, хто сьогодні захищає Україну, зцілить поранених, зміцнить тих, хто перебуває в неволі, та потішить серця родин загиблих.

А Пресвята Богородиця, Покровителька українського народу, нехай Своїм чесним Покровом покриває Україну, її народ та наших захисників.
Вічна пам’ять полеглим!

Миру Україні!
Перемоги та духовної свободи нашому народові!

Патріарх Київський і всієї Руси-України
НИКОДИМ
Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату

Пресслужба